1 min read
Слушать(AI)Відповідь
Не жаль мені, що я тебе кохаю,
Та в нас дороги різно розійшлись.
Ні, не кажи, що зійдуться колись!
Не зійдуться, мій друже, я те знаю.
Моє кохання – то для тебе згуба:
Ти наче дуб високий та міцний,
Я ж наче плющ похилий та смутний,
Плюща обійми гублять силу дуба.
Та без притулку плющ зелений в’яне,
Я не зав’яну, я знайду руїни,
Я одягну обдерті, вбогі стіни,
Зелений плющ оздобою їм стане.
В країну смутку вітерець
І принесе мені луну
Від мого дуба любого з діброви,
І спогад любих літ повік не згине.
Леся Українка
Леся Українка. 13 (25) февраля 1871 — 19 июля (1 августа) 1913) — украинская поэтесса, писательница, переводчица. Автор стихов: Ой здається не ж
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
З подорожньої книжки
1 Pontos Axeinos2 У тумані3 На стоянці4
На вічну пам’ять листочкові
Ой палка ти була, моя пісне Як тебе почала я співати, В мене очі горіли, мов жар, І зайнявся у грудях пожар
Королівна
– Королівно, ясна панно,ви себе навік згубили Що з’єднало вас зо мною,вбогим лицарем без спадку – Мій лицарю, любий пане,се мені гірка образа, –я ж не звикла продаватисвого серця за червінці – Королівно, ясна панно,стану вашому нале...
Кримські відгуки
1 Імпровізація2 Уривки з листа3 Східна мелодія4