Люлі-люлі

Ходжу-блуджу по

Великому,

Одкрив би я своє серце,

Та нікому, так нікому.

Цвіте воно, як Божий рай,

Потай миру, потай миру;

Ні любощам, ні

Не йме віри, не йме віри.

Ой серденько закритеє,

Тихий раю, тихий раю!

Ніхто тебе не нівечить,

Бо не знає, бо не знає.

Цвіти ж собі, живи

Самотою, самотою;

Втішай себе

Дрімотою, дрімотою.

А щоб тебе лихі

Не вжахнули, не вжахнули.

Засни, серце, довічним

Люлі-люлі, люлі-люлі…