1 мин
Слушать(AI)Ґоти
Похмурий день зачаївся в туманi.
Над бродом ржуть, полохаючись, конi.
Мiй меч бренить, та чую, що на гранiМене не зрадять крицевi долонi.
Учора твердо так, без
Промовив: нi, суворий до останку.
I цiлу нiч пiд бурю i пiд
Процiлував я оп’янiлу бранку.
Хай анти ждуть за рiчкою в туманi,
Мене не зрадять крицевi долонi.
I тiльки образ голубий на гранiНе осiнить мої гарячi скронi.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Порцеляна
До дзвінкого З шумом балю в Я збігаю по терасах, По розсипаній жорстві
Приxодили Стрічали шану й страх
Приxодили Стрічали шану й страх, Здолавши багна, пущі і вертепи Приносили в приплющених
Піхотинець
Душа відділилась від Ще там, на майдані міськім Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним
Сестра а другому — мати
Сестра, а другому — мати Містечко — як сіра твань Товаришу мій, брате, Горіння одних бажань