Зоря поезії Імпровізація
Через тумани лихі, через великеє
Ти світиш мені, моя зоре.
Ти се була, що встала вогнем опівночі,
Шлях прокладала ясний через темне, бурхливеє
І чарувала новою надією втомлені очі,
Ти се була, моя зоре!
Хто ти, мрія чи сон? я не знаю,
Тільки в тебе я вірю і віри повік не зламаю,
А як зламаю, зломлюсь тоді, певне, сама,
Бо задавить ворожая тьма.
Ти мене до життя пробудила,
Ти мені очі одкрила,
Раптом виросли в мене і сплеснули крила,
І понесли мене вгору шляхом променистим,
Вгору, все вгору,
В тую країну простору,
Де моя зірка зорить світлом рівним і чистим.
В тую країну, де щастя і горе однаково милі,
В тую країну, де усміх і сльози однаково ясні,
В тую країну, де чола підводять похилі,
Де не сльозами, а співом ридають нещасні.
Я не журюся, чи рано, чи пізно загину,
Я не журюся, що світ сей хороший покину,
Я не журюся – нехай там життя моє гасне.
Зоре моя! в тебе світло повік буде ясне.
Інші будуть співці по мені,
Інші будуть лунати пісні,
Вільні, гучні, одважні та
Поєднаються в яснім
І полинуть у ті небеса,
Де сіяє одвічна краса,
Там на їх обізветься
Пісня та, що не згине зо мною.
Леся Українка
Other author posts
Заспів
Південний краю як тепер Лежиш від мене ти за горами крутими,
Кримські відгуки
1 Імпровізація2 Уривки з листа3 Східна мелодія4
«То може станеться і друге диво»
To, може, станеться і друге Євангельське Прийду, як Магдалина, Тобі віддать остатнюю послугу,
Давня казка
Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове.