1 min read
Слушать(AI)Безсмертники
Вони давно вже втратили життя,
В них згасло все, що тільки малось,
Умерли всі і думи, і чуття,
І тільки форма їх такою же
Але вони сміються, мов вві сні,
І погляд мій приковують до себе,
Нагадують розкоші
І кажуть про тепло, про радощі, про тебе.
Ці квіти — спогади про світлі
І хай відносин наших світ погасне,
А спогади все ж будуть жить в мені,
Нагадувать про дні, про ночі теплі, ясні…1904
Олександр Олесь
Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (23 листопада [5 грудня] 1878, Білопілля, Харківська губернія (нині — Сумська область) — 22 липня 1944, Прага, Пр
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Заходить сонце
Праворуч — сонце і пожежі Палають гір високих вежі, Палають хвилі вогняні, І хмари в димі і огні
“О принесіть як не надію”
О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст І так застигну, так
Лебединій зграї
Ви в ірій линете від сірого туману, Від сірих днів, від суму і На срібло чистеє спокійного лиману, На пишні береги
Ти не прийшла
Ти не прийшла в вечірній Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно І сонце сходило в