Ars Poetica Ii 4

Проповідь до риб

До карасів, до коропів і до дельфінів,до всіх братів з солодких і солоних вод:— Ви не давайте нам ікри ані фішбінів,ми прагнем ваших просторів, і волі, і пригод Важка вода, та від води ще важче небо Тому принаджує нас ваша глибина,чарує ...

Трикутник

Віра, надія, любов Бажаєш, що незнане,що невідоме,з тугою серця дрижить Блакитний цвіт зів’яне,углиб потоне,більше не хочеш вже жить Забий стрілою смутокта біль глибокий,вір і надійся знов

До дна

Я витесав поему з срібла,поема — мов ялиця Весна спинилась і приблідла,мов з дива молодиця Співай, сокиро, теслі безум,розтісуй пісню знову Углиб, до дна співуче лезовстромляю в корінь слова

Антонич Богдан-Ігор

Проповідь до риб

Трикутник

Золотоморе

Йде дощ малин Племена бджіл шаліють Струни світлапоторгані Приїхали посли з золотоморя

До дна

Сегодня читают

Wuthering Heights (complemented)

Arbor emptied occluded by autumn early come, Th’ stone giant’s rooted like a loner in candle spark, Door’s wheezing for mother nay listened to her wench, Th’ bench waiting for th’ nurse called long agone for lunch.

Wuthering Heights

… ’Tis thy affection’s on tip of a golden string, With salt box of my minds chattering in beseech, Thou art canvas for a willow I never leaned on,

Россия - наша Родина

Россия - страна вечной славы и чести, Великая Родина нашей любви Мы, предков своих благодарные дети,

Осень следы побежалости

Гулкие переживания, Я от волнения глохну К вашим разочарованиям

Тайно

Украдкой загляну в глаза твои А ты в ответ Так кротко, тайно очень И нет, мы не сгораем от любви,

Как хочешь так и понимай

А вот как хочешь, так и понимай. Мне совсем не хочется строить рай Там, где люди - мясо, А чувства - пустошь.

Ars poetica II 4

Антонич Богдан-Ігор

Другие работы автора

Проповідь до риб

Трикутник

Золотоморе

Йде дощ малин Племена бджіл шаліють Струни світлапоторгані Приїхали посли з золотоморя

До дна

Сегодня читают

Wuthering Heights (complemented)

Arbor emptied occluded by autumn early come, Th’ stone giant’s rooted like a loner in candle spark, Door’s wheezing for mother nay listened to her wench, Th’ bench waiting for th’ nurse called long agone for lunch.

Wuthering Heights

… ’Tis thy affection’s on tip of a golden string, With salt box of my minds chattering in beseech, Thou art canvas for a willow I never leaned on,

Россия - наша Родина

Россия - страна вечной славы и чести, Великая Родина нашей любви Мы, предков своих благодарные дети,

Осень следы побежалости

Гулкие переживания, Я от волнения глохну К вашим разочарованиям

Тайно

Украдкой загляну в глаза твои А ты в ответ Так кротко, тайно очень И нет, мы не сгораем от любви,

Как хочешь так и понимай

А вот как хочешь, так и понимай. Мне совсем не хочется строить рай Там, где люди - мясо, А чувства - пустошь.