Роман Купчинський – Зажурились галичанки через тую
Зажурились галичанки через тую зміну,
Що відходять усусуси та й на Україну.
Хто ж нас поцілує в уста
Карі оченята, чорненькії брові,
Хто ж нас поцілує в уста
Карі оченята, чорні брови.
Не журіться, галичанки, та вже є військові,
Вони краще обіймають, як стрільці січові.
Ті вас поцілуть в уста
Карі оченята, чорненькії брові,
Ті вас поцілуть в уста
Карі оченята, чорні брови.
Ой не будуть більш військові з нами приставати.
І не будуть нас військові за станові мати.
І не поцілують в уста
Карі оченята, чорненькії брові,
І не поцілують в уста
Карі оченята, чорні брови.
А як ви вже з України вернетеся знову,
І як вперше знов підете з нами на розмову,
Тоді вже цілуйте в уста малинові,
Карі оченята, чорненькії брові,
Тоді вже цілуйте в уста малинові,
Карі оченята, чорні брови.
