Не сміє бути в нас страху
Не сміє бути в нас страхуі жадної тривоги. – Чому?
Бо ми є лицарі
Залізної Остроги!
Кладочка, кладочка узесенькая.
Дівчино, рибчино молоденькая.
До дівчини мені близько, мені близько,
Но через стависько.
Вчора дощ, нині дощ,
Завтра буде слизько.
Не страшать нас ні в
Високії пороги,
Бо ми є лицарі
Залізної Остроги!
Кладочка, кладочка узесенькая.
Дівчино, рибчино молоденькая.
До дівчини мені близько, мені близько,
Но через стависько.
Вчора дощ, нині дощ,
Завтра буде слизько.
А до дівочих ніжних
Ми знаєм всі дороги,
Бо ми є лицарі
Залізної Остроги!
Кладочка, кладочка узесенькая.
Дівчино, рибчино молоденькая.
До дівчини мені близько, мені близько,
Но через стависько.
Вчора дощ, нині дощ,
Завтра буде слизько.
Не святкуватиме ніхтонад нами перемоги,
Бо ми є лицарі
Залізної Остроги!
Кладочка, кладочка узесенькая.
Дівчино, рибчино молоденькая.
До дівчини мені близько, мені близько,
Но через стависько.
Вчора дощ, нині дощ,
Завтра буде слизько.
Купчинський Роман
Other author posts
Чи знаєш ти найкращу в світі пісню Лісова пісня
Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір Чи знаєш ти цю тишу благовісну, Як ліс мовчить і молиться до зір
Ми йдемо в бій ми йдемо в бій
Стрілецька Ми йдемо в бій, ми йдемо в По згарищах руїни, За рідний край, за нарід свій,
Зажурились галичанки через тую зміну
Роман Купчинський – Зажурились галичанки через тую Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну Хто ж нас поцілує в уста
Ой зацвіла черемха зацвіла
Ой зацвіла черемха, Ярим цвітом Там прощався та й стрілець З білим світом
