1 min read
Слушать(AI)Берег чекання
Через душі, мов через вокзали,
Гуркотять состави
Може, сподіватися зухвало,
Вірити і ждати — поготів.
Та не вірить я не маю змоги,
Обіймає сумніви огонь,
І червоним ліхтарем
Зупиняю поїзда твого.
І стою на березі чекання:
Що ти мені з гуркоту кричиш?
Станеш ти біля мого
Чи до інших станцій просвистиш?
Василь Симоненко
Васи́ль Андре́евич Симоне́нко (укр. Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко; 1935—1963) — украинский советский поэт и журналист, один из представителей п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ошукана могила
Отут, де сумно опустили Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє Він за неправду у бою поліг
Лебеді материнства
Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима
Старість
Сім десятків дідові старому, Сам незчувсь, коли і відгуло, Вже лице пожовкло, як солома, Борознами вкрилося чоло,
Піч
Лиже полум’я жовте черево, Важкувато сопе димар, Галасує від болю дерево, Піднімаючись димом до хмар