Вощане щастя
Життя нам щастя обіцяло…воно ж, мов усмішка швидка,торкнувшись губ, мигцем розтало,стекло по битих черепках.
Але ж… листочок тополиний,і гіркуватий сік трави,і в пучках скорена стеблина,і дух ширястий жаливи —є складниками того щастя,якого не помітив ти,бо зір навиклий до контрастів,язик — до слади й
Не впізнане на смак, на дотикі не означене, воноторкалось, мов вербовий котик,солодким прикидалось сном.
То завмирало мінералом,світилось рівно, мов кристал,росою в очі зазирало,ламало дзеркала овал.
Вощане щастя… в ньому можнавтопити губи, крик втопить;життя ж своє в стільник порожнійрозлить і щастям запліднить…***
Павло Мовчан
Другие работы автора
З циклу «Перевтілення»
1 Струмуючий далекий часу гуккрізь оболонку вапняну куляступросочується — шовкопрядний звукнадійно тчеться, щоб тобі не впасти Єднальна мить — снувальне волокнона кокон навивається сріблясто,у сповитку душа дріма давноі лет їй сниться ши...
Обручі
Ущільнюється час до чорноти на небі, —безвічне проступа у розсипах Я так віддаленів, мій Господи, від тебе,що всотувати треба у себе кожен крок В мені ти був завжди, ніби вода в криниці,щомиті прибував живлющим Та згодом я губив теб...
Будяки
Примарні, сухі, прямостійні, незламніпробились крізь товщі дощів та Як свідчення вічні чи спогади давні,вичісує вітер насіння з голів І літо згорнувши у пам’ять дводільну,мичкастим корінням вчепившись у ґрунт,немов нагадали, що всі ми не...
5 Піцундський меридіан
1 Малиновий лікер і сутінь І є лише «тепер» на всю світобудову Є ти, та є пісок, та хвиля крутогнута,малиновий ковток — і все, усе