1 мин
Слушать(AI)На узліссі
Відхилялось чисте небо —жовтий полог йшов у літ,і світився в півня гребіньпід вікном, як первоцвіт.
Дивно нам сьогодні зранкувряд продмухувать шибкий замість солоду у склянкикласти липові листки.
Й крихти терпкості не чути —чи ж воно так й має буть,коли губ торкнеться сутіньчи вишнева каламуть?
Що ж, настоїм в лампі світло,ним окропим всі кути,де зберігся запах літа, —щоб не знати гіркоти.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
9 Перетік
1 На півдорозі зупинивсь І озираюсь на прожите:там всі обличчя запеклись і погляди А поруч — літо: при воді танцюють сині
Спростування
Немов відкривсь очам назустріч лет метеликапротяжна радість затяглась рубцемплівка повітряна відшарувалась гетьі засвербіла роговиця: летючий хрестзір розпанахуєта болем вже не відлунює душаа запах крові серця не ятритьнамотується тіло не твоє на ...
Пізньої осені
Понад водою птах стеливсь,понад водою голубоюширяв уже пожухлий листі застив літо сам собою Вода засмучена була,бо скаламучена дощами;в ній мокло білих два крила,що небо зменшили над нами Відбитий прохолодний деньдививсь на вимиті обличч...
Відповідь
Покликувач спраглий: чому все, для чого Як нитка крізь голку, тяглася дорогакрізь серце — і рвалась: вузли на вузлах…лиш дучка лишилась — гуде на вітрах,мов випав сучок, і в плоть порожнястудощі затікають, негоди крапчасті Чому — по...