Крик Ксенофонтових
На подих простору і солі
І ось реве бурунний
Рабом вітрила і бусолі.
І розгортається безкрай,
І ширше — сапфірове коло.
Грай, вітре, перемогу!
Грай,
Як пристрасть простір поборола,
Як обрії перемогла,
І сказ стихій — в руках побіди.
Ген майорить бузкова мла
За нею сплять скарби Тавріди.
