·
2 мин
Слушать

Будка

Біжить божевільна

По степу… по степу… по

Пильно свердлить

Пітьму сліпу.

Захекано стане й затрубить:– Я йду-у-у!..

І в поспіху губить

Диму-вогню на ходу.

Летить.

А в кожнім

По двісті-триста рушниць,

То йдуть

На строну

Стануть, як мур, на кордоні,

А кожен – лицар, не хлоп!

Попам’ятають

Червоний Перекоп!

В будці – чотириста сорок,

Молодий вартовий на посту.

Його черга – вівторок

Стояти там, на

Два роки – ні вістки з

Що там?

Як там тепер?

Сумно старій і старому,

Гадають: певне,

Нагадує зміст газети,

Що вчора читали йому:

Погони та

Ворушаться десь у Криму.

Їдуть туди ешелони

А кожен лицар – не хлоп!

Попам’ятають

Червоний Перекоп!

За хвильку – перша

Так нудно хвилини

Не швидко прибуде машина:

О першій сорок і п’ять!

Посвист… Два

Третій бігцем під

Хто там?

Куди йдете?

Стій!

Ані з міс –

Рушницю до ока

І просто на

Варта… Буде морока…”

Наганом!

Збий його з

Дурню!

Буду стріляти!

Геть зі шляху”

Ач, насіння прокляте!

Завзяте!

Не знає

Вистріл.

Бандит упертий

І руху не встиг зробить

На рельсах

Мертвий лежить.

А другий кулькою

У груди і в праве

Добити шкуру гадючу!

Хай кров’ю, падло, стече!..”ІVБіжить божевільна машина.

Вже недалеко й

А там – до неба очима

Бандит і комуніст.

А там на лицарів

Чигає певна смерть

На степу, на широкому

Ще півверсти… Що за причина?”

Гадає старий

Тормоз – і стала

О першій сорок і

Труп!

І світла немає?”

Нема вартових на посту?”

Варта!

Чорт його

Ні слова на мосту.

Виходять зі світлом з вагону,

До трупа – з наганом лежить.

І вмить командир

Під міст залізниці

Міна! – кричить він звідти.

Я вийняв – ще б тільки

Та що це?

Дайте світла!

Тут ще один труп лежить”.

То наш вартовий.

Він

Вийняти мав і не зміг

Приліз під міст на

І мертвий звалився з ніг.

VСвисток!

Задудніла машина.

Через міст… І летить по степу,

Пильно свердлить

Пітьму

Набито в кожнім вагоні

І кожний лицар – не

Попам’ятають

Червоний Перекоп!

А в першім службовім

Лежить вартовий на мішку,

Що в мостовій

Відбув останню чергу.

А

И.

IA

NS, 1924 р.

0
0
17
Подарок

Дмитро Загул

Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.