Товаришам

І вас зі своїх зборів

Старих порядків лицарі гордії,

Ім’я і діла ваші

І крикнуть:

Зрада!

Пагубнії

І вашу добру славу

Брехнею, й вас полічать між злодії,

Отрутою, замучених, напоять,

Надії ясні жовчею затроять.

На суд потягнуть вас, начинять

Всі тюрми, все покличуть проти вас

Людей і бога.

Ділом і

Не проминуть ранити раз у

М’якеє серце ваше, мов тернами.

Подумаєш:

Отак жить!» – і не раз,

Самому страшно, защемить у

Чи ж так живуть з людьми-братами люди?

Не так повинні!

Щоб не так жили,

Щоб брата і в найменшому пізнали,

За те якраз до бою ви пішли,

На поклик правди проти брехні

Борітеся!

Терпіть!

По всій

Рівняйте стежку правді!

Де

Лиш гложжя, терня, там по вас

Зазеленіє жито, наче гай!19 апреля 1880