Осінь, не спіши,зажди…
Любий мій! Ти пам,ятаєш,ту чарІвну осінь?
Нашу улюблену…таку далеку багряну осінь?
Вона нас з тобою - золотом тоді обсипАла,
Вона нас з тобою - навік тоді об,єднала…
Ми гуляли з тобою нашим сонячним містом…
А вітер… листям кленів кружляв над нами…
Листя падало нам під ноги килимом барвистим,
А яким полум,яним було кохання між нами!
Пройшли роки…Сьогодні знову осінь на дворі !
І хОроше мені з тобою так, як було завжди!
І шелест того листя запашного,що пахло в вітрі,
Я чую сьогодні… Осінь, ти тільки не спіши, зажди!
Автор Вера Вапняр, 2015г.
(на украинском языке).
