Золоті копальні
На заході скарби золочені вогніють,їх щойно добули з копалень літніх днів;жарини ластівок, в повітрі безліч лінійпрокресливши, згасають в осмерклій глибині.
Скресають плями дня, спливаючи, мов кригана схід, назустріч ночі спливає битий
Повільно дотліва сторінка літня з книгижиттєвої, в яку колись вписали й
Розірвана навпіл афіша на парканізнов сходиться в одне і літери стиска,та пам’ять не така, як паперова рана:розірвана колись, вона життям стіка.
Ген золотим вогнем кривавляться стодоли —горять, горять хліби, і порскають
Минуле догора — зір, випалений болем,не бачить лихоліть майбутніх… Час
То кида тіло в жар… То обпіка морозом;щось вгадує єство, що чує
В ливарнях золотих майбутні варять грози,спалахує на мить хмарини
І пада сажа вниз з всесвітньої безодні,і сутінь на землі торкає за плече.
Ти озирнувся — враз тобі вуста холоднініч залила густим гарячим сургучем.***
Павло Мовчан
Other author posts
Диптих
1 Мене зганьбили — серце аж пече,і гостролезе слово під плечеввігналось — під лопатку по колодку,і ближче підступились до очейбетонний стовп і тінь його І сажею чорнів навколо сніг,і рубцювались порізи дорігне на снігу, а ніби на зіницях...
Марії Примаченко
Виростає кричма слово,наче півень на тину,і лякає лунко зновугомінку самотину Перекинься карим зглядомчерез хмизяні дими,весняну веселість садув розкіш літа заломи А летючій низько птиці,що згорає на льоту,намалюй співку криницю,щоб стлу...
Бузина
Березовий вітер, березовий дим, і березовий запах,і небо березове видко в пташиних накрапах, —насіння бісівське кружляє, звістує негоду,і гай гайвороний аж душу холодить,і сонячний зайчик, зірвавшись з сокирного леза,летить, проминаючи чисті берез...
Протиріччя
Вскую печальна єси, душе моя Вскую смущаєши мя Із повчання Володимира Єдність, єдиний, єдність,
