·
1 мин
Слушать

Співвідношення

Мало, мало, ой мало життя,аби втішити всіх і розрадить,перейнятись до всіх співчуттям,по голівці кульбабу погладить.

Мало рук, мало серця меніобійняти, любов’ю зігрітидні старечі і плечі сумні,безпросвітне сирітство на світі.

В моїх подихах мало тепла,щоб обмерзлі листки підійняти,світ ввібрати — душа замала,а нужденних багато,

І зроста, і зроста тільки біль,спожаління до смертного всього…— Мало, мало, — луна звідусіль, —нам покладено строку

За щокою сховаю зерно,а у пазусі змерзлу синицю,у волоссі давним-предавнобезголоса зозуля гніздиться.

І комашки найменшої жаль,жаль себе і минущого всього.

Завелика, велика печаль,як на мене, на мене одного…***

0
0
41
Подарок

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Телефонная будка
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.