Друзі мої!
Вороги мої!
Люде!
Яка прекраснавільна земля!
Хай вічноблагословенним будеїї ім’я!
Скільки радощів!
Скільки втіхив кожній дрібниці малій!
В низеньких вікнахсільської стріхи,як у столицісвітовій.
Гойдай, лелійнаші радощі, земле,в колисці своїйкільцем вогневим!
Хай наше життя –працьовите, буденне –буде святом одним!
О вільне буття,прекрасне і ясне, –мов сонце надземне!
В далеких вікахти будеш благословенне.
З
И
Ш
Ь”,
З
У
Ч”, 1923.