·
1 мин
Слушать

Ранкове сонце

Ранкове сонце – серце моє,

Дзеркальна глибінь тепла.

З прозорим ранком воно

І гляньте!

Імла втекла!

Вам не чужа моя душа,

В ній плюскіт і ваших

Хоч вас обігнала її

На сотні, тисячі миль.

Убогі душі я

Барвами ніжних фарб,

Жербрацькі торби

Беріть мій світ, мій скарб!

Скільки німих у вас пісень!

Тільки торкнись!

Поруш!

Я буд грати і ніч, і

На арфах ваших душ.

Я не стурбую спокійних

Журбою своєї душі.

Люблю ваш біль, люблю ваш сум,

Як і радощі чужі.

Хіба ж не сонце – серце моє?

Душа – не прозора глибінь?

В повітрі замки вона

Над царством ваших терпінь.

З

И

Ш

Ь”,

З

У

Е

Е”, 1919.

0
0
162
Подарок

Дмитро Загул

Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.