1 мин
Слушать(AI)Віщий дуб
Сніг зеленіє в світлі ночі,сніг блакитніє в світлі дня.
Цей дуб — то дерево пророче,корява ліра з його пня.
Сніг попеліє в сірий вечір,щоранку у вогнях цвіте.
Із рани сонця кровотечіб’ють в царство снігу золоте.
Лиш дуб один крізь біле море,дельфін рослинний, вдаль пливеі лірою сніг-саван поре,віщуючи життя живе.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Автопортрет
Я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені” Я — закоханий в житті Привітання життя” З першої книжки
Молодий поет
Над лугом буря свище, наче пуга, І вітряна кряжами кряче пря,мов не ліси хвилюють, а моря,та в серце туга стукає, мов пугач Тоді виходжу в чорну ніч на ганок,деру очима тінь, гляджу зорі Крізь вихор чалий кінь зарже над раном,роздзв...
Весняна ніч
Настурцій ніч і ніч Пливе музика радієва В саду тривожний жду – ніч палить –тебе, далека зоре, Єво
Чарки
Зелений ясень, серп і коні прилипнув хлопець до вікна В чарки сріблисті і червоніпоналивалася весна І хочеться хлопчині кончевід весняних воріт ключа