Материнська сльоза
З твоїх очей хтось викотив
І далі, далі у печаль пекучу,
Мов кулю світла по шляхах трясучих,
Незримі руки тихо покотили.
В сльозі гуляє світу карусель,
Жбурля дерева відцентрова сила,
І дикі гуси журно голосили,
В сльозі ламаючи свої бурхливі крила.
Кружляли очі у сльозі
І блиск зубів, загорнутий у сміх.
На дно сльози зелений вітер ліг,
І покотилася вона — зелена.
Сльоза — немов розгойдана арена:
Квапливі клоуни в зелених
Несуть на вигнутих руках,
Мов іграшки, свої тіла зелені.
То все лиш гра,
А вартість її — біль.
Шалені вершники вниз головою скачуть,
Їх кожен крок вимірюється плачем,
Що стримується притиском
Біжить сльоза по скривдженій
І нищить світ своїм зеленим блиском,
Як розіб’ється на сухій руці,
То щезне світ, розвіяний на бризки.***
Павло Мовчан
Other author posts
На пасовиську
Спалахує останнім соком зелень,так наче хоче очі задобритьоблудним світлом, полиском сталевим,що іскравіє, міниться щомить То бризне враз, то нагло відвологне,то пронесе метеликів разок,аби не чули, як дерева стогнуть,зронивши з себе ще один ...
Далеке-дитяче
Вогнем смичка обпалено горшки,в затишку срібному цвіркун снує кубельце,на конях синіх ручі дітвакидо ставу йдуть — брязкотить відерце Вишнева спіль на глиняній стіні,химерна тінь — то сутінь на коні А стукіт кутий — в сіно загрібайс...
Хліб
1 Обмірювачі життя, обчислювачі зерен,ваші мірки завжди бездонні,бо спрага тамується тільки на мить Об’єм жадоби дорівнює краплі крові Житнім волокном зшивається королівський рот:— Цитьте, володарі, замовкніть, пахолки
“На снігу торішнє листя”
На снігу торішнє листя,насінина на снігу,сніг присів, немов прокиснув,стежку втоптану прогнув Пойнялась водою крига —жовта тріщина навкіс,почалась така відлига,що не стримать власних сліз Розпочався розпад, тління,руйнування білих веж,пе...