1 мин
Слушать(AI)На вітер
Кинь пісню на вітер,на вітер слова!
Десь шепотом віти,десь шумом трава.
Не в воду глибоку,а в сонце пливеш.
Подумай, нівроку:ех, світ цей без меж!
Дме вітер у рунажиття молоде,на яблуні струнахдолоні кладе.
Немає ще
Хтось кличе з яруг.
Послухай: це зяблик,це сірий твій друг.
Ти сонно на яві,ти п’яний від сну.десь шепотом явірвітає весну.
Десь шелестом
Що більше тобі?
Сьогодні щасливийти птах, далебі!
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Молодий поет
Над лугом буря свище, наче пуга, І вітряна кряжами кряче пря,мов не ліси хвилюють, а моря,та в серце туга стукає, мов пугач Тоді виходжу в чорну ніч на ганок,деру очима тінь, гляджу зорі Крізь вихор чалий кінь зарже над раном,роздзв...
Елегія про ключі від кохання
1Зелений лист, крилатий ключ,і веретено і обруч,і знов сп’яняє, як сп’яняла,похмільна юності кабала Палати знов і знову мерзти,кохати знов і знов п’яніти На пальці елегійний перстень,на серці елегійний квітень Містечко в сяйві ночі ...
Ранок юнаків
Вилітають — лиш стопи дзвенять,аж майдан задрижав, розспівався Наче курява, стукіт піднявся,мов туман, коли вітер шугне,буря кроків пливе взапашне,промінливе повітря та гнепо дорозі усе, мов солому На піску, на камінню дзвінкомув бігу но...
Натхнення
Такий бува момент, що в серці полумінь пече,напруга почуваннів межі розрива,злітають блискавки з осяяних очей,та іскрами думок палає голова Немов льоди душі твоєї попливли бувиш,підносять слова щиріш і правдивіш,мов квіт зарання, відімкнеться...
