2 min read
Слушать

Сніги

Ой, як пахнуть сніги!

Голова захмеліла,і, учадівши, всох серед снігу будяк.

Під ногами, поглянь, навіть тінь побілілаі біліє, біліє в очах

Кім’ях снігу летить у безодню зіниціі, маліючи, тане в її глибині,і зникають у небі побілені птиці,і минають, минають раховані дні.

Ох, як пахне життя!

Особливо — минуле.

День від дня не відняти — суцільний клубок.

Тільки голос подасть здаленіла зозуляз глибини забуття, з осереддя

І холодне крило аж по горло нагорнезапахущих снігів і тебе захмелить,аби сохле стебло не здавалося чорнимі прожите життя не збігалось у мить.

Розкотив сповиття по самісіньке літоі звільнив свою плоть, закричав немовлям,бо без білих снігів надто вільно на світі,що й поглинути може потульна земля.

В білий кокон снігів сповивайся щільніше,до стебла хай тебе приторочує нить:хилитайсь, хилитайся, неначе горішок,щоб до білої суцвіті сніг пережить.***

0
0
37
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+