1 мин
Слушать(AI)Солдатська лірика
Хлопець виїхав служити у далекий
І коханій пише звідти:
Жди мене, чекай!
Я тебе не забуваю, не забудь і ти.
Я не можу надивитись на твої листи.
Навіть марки відриваю і цілую їх,
Бо на них сліди лишились від губів твоїх”.
А кохана пише:
Милий!
Жду тебе й люблю,
Тільки знай, що до конвертів марок не ліплю.
На губах вони лишають неприємний слід,
І за мене марки ліпить мій любимий дід”.
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Таємниця
Як пішли у баню митись молоді солдати, Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти У ларку сидів привітний дядько сивочубий — Як там служиться, — питає, — голубе мій любий
Святий музей
Двісті літ стояла церква та й музеєм стала, Щоб публіка по квиточках її оглядала Зайшла баба до музею, цілує ікони, Відважує на всі боки низенькі поклони
Пилип у Римі
Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився
Огірочки
Дід умер Попа В хату запросила, Сама сіла біля