1 min read
Слушать(AI)Таємниця
Як пішли у баню митись молоді солдати,
Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти.
У ларку сидів привітний дядько сивочубий.— Як там служиться, — питає, — голубе мій любий?
Послужив і я, синочку, у такому ж роді.
Скільки вас, таких орляток, числиться у взводі?— Це, — розсердився єфрейтор, — наша таємниця,
І питати про подібне зовсім не годиться.— Та хіба ж я, — каже дядько, — схожий на шпійона?
Я ж, синочку, з Борщагівки, а не з Пентагона.
Цигарок розкрив коробку: — Забирай без плати.
По три штуки на солдата дозволяю взяти.
А єфрейтор треться-мнеться: — Дивний це подарок.
Як по три, тоді давайте двісті сім цигарок.
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Бандурист
Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист У неділю на могилу йшов співати бандурист А назустріч бандуристу панський вискочив лакей — Чим, — питає, — ти сьогодні розважатимеш людей
Орел
— Ти, — говорить жінка Гнату, — доки оженився, Забивать дівчатам баки здорово навчився Ох, орел був Відзначався витівками злими
Все ясно
Несподівана хвороба причепилась до Луки: На лопатках появились невеличкі бугорки До лікарні їде хворий Швидко скинув сорочки
Нова п’єса
Стрепенулася завіса, тихо розійшлася В темнім залі все завмерло П’єса почалася Здоровенний, широченний стіл стоїть на сцені,