2 min read
Слушать

Проти сонця

Сніг насичувався світлом,соковито дозрівав;дзьобом гайворон столітнійпростір порваний латав.

Обернувся зір мій в себе:стало боляче вбиратьвимиту яскравість небаі сліпучу благодать.

Чистота завжди студена,а гріхи — чомусь

Надмір холоду для мене,білизни, що

Проти сонця очі мружу,не дивлюся на скарби —в грудні тут були калюжі,чорні пнулися

Нині — срібно, рівно, чисто,снігом згладжені сучки.

На дні зору мідне листязалягло, мов копійки.

Димарі, і піч чорніє,сажі шар лежить на дні,і свята вдова Маріякоржики дає

Так, немов снігами критівсі твої зчорнілі дні,і чорніє хтось убитийтам, в минулому на

Там в очах затлілий коміршию зморщену

Шия дідова прозора,ями чорні на

Там човпе селом Магуза,теребічить

Там дітей своїх

Скеп, волає: — Німчурі!

Там… Вчепися в мене, сніже!

Чи очниці вщерть

Білість чиста очі ріже,обертає зір углиб…***

0
0
38
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Рудбекия (Золотые шары)
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+