1 min read
Слушать(AI)Настрій
Зміяться змії рівнобіжно.
Навколить мла.
Побіг експрес.
За ним я мчу
І чуда жду з брудних небес.
Ліхтарить світло.
Блещуть змії.
Зникають вогники у млі.
І сльозять тихо мої вії,
Бо мало місця на землі!31.
II. 1914.
Київ
Семенко Михайль
Стихи Семенко Михайля. (31 декабря 1892 — 23 октября 1937) — украинский советский поэт, основоположник и теоретик украинского футуризма. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Гора Жовтих Лілій
Скажи — ти не забула гору Жовтих І до болю зелену полонину Коли перебули найпоетичнішу з І клялись кохати до загину
Місто “Вдихаю я тонку отруту”
Вдихаю я тонку Садів гамірливо-бензинних Люблю розпачливість Незнайомої Зіни,ажурний капелюх незнайомої Зіни
Пожовклі зшитки
Скільки, скільки пожовклих зшитків, Скільки пожовклих мрій Дорогі, рівненькі рядочки —серця мого відбитки, Юнацькі благословіння Неіснуючій Сестрі
Біля мапи
Які слова — болючі, зимні Вона поховає мене зимностями Відчування інтимні Зогрій моє серце інтимностями
