Спинися мить!

З тобою ніч – магічна і п’янка,

Не поспішай, на мить спинися, ноче.

Любові ніжна й пристрасна

Виймає душу і воложить очі.

Ти вся, мов сон.

Ласкава, мов дитя.

І раптом – хвиля збурена до краю.

Так, мабуть зачинається життя,

І я тебе – навхрестя розтинаю.

Медова ніч, та ще солодша ти,

Як спраглий п’ю – і не згаса жадання.

Летіли в безвість небо і світи,

Здавалось, що така жага – остання.

Ще буде безліч споминів гірких,

Як і ночей, похмурих чи прозорих.

Та серце збудить найпалкіша з них

В ту ніч з тобоюми були на зорях.