Гостина
Добросте шляху — ти ж додому,повняться спіллю відра в криниці,солодко буде у погостівці.
Виросте стіл, як чотири осичини.
Стіни обступлять, цибулею ввінчані,
Матінко наша, при вічній турботності,нащо викруглюєш яблуко в крашанку —скачуть сороки по чистому обрусі,щедрість твою вихваляють — не
Ти підцинобрюєш крила їм щіткою.
Тихосте лугу, де сутінь розбризкана,стріли назустріч летять нам оперені, —хто їх верта із дитинства далекого?
Котиться колесо збільшене — з пагорба,шлях нам підстругує поза калиною.
Зійдемо й ми по траві на узбочину:білі корови срібло розточують.
Все оце наше — по хмари розхильчасті,все на осоння спрямоване поглядом;там твоїм іменем простір нареченоі аж за обрій поглядом зміряно.
Матінко наша, мохом замощуєшнаші шляхи, патериці просушені,в кухлях за ніч нам джерела вирощуєш:спрага пекуча завжди по відвідинах.***
Павло Мовчан
Другие работы автора
Вогонь “Дивлюся на вогонь як полум’я струмує”
Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує,на вигинах своїх він настрій мій формує:сюди-туди хить-хить,назад — вперед, угору,горить душа, горить,і полум’я — Хвилястий, як вода,приплив — відплив у тілі,і лущиться слюдау горлі обвуглілім:— О люба, л...
Подільність
Облесливі і велемовні,не промовляють — шовк прядуть,вуста-меди, вуста-гріховні,їм бджоли мед свій віддають Не обійти, не розминутись,коли почую мови шовк,і шелестить шовками сутінь,і шиється шовками крок Ти — солодощі й пожадання,ти — пл...
Контрасти
Тут Бог пройшов на білому Так ніби дмухав, а не йшов І бачення було у нього інше:широке, кругове, по видноколі…а я слідком… провалювавсь по шию, І об карлюччя погляд дер на клоччя
Цар природи
Золота маска сонця впікалась в обличчя:запечатувавсь дух, очі піт Та й висока ж ціна за дешеве величчя —знеосіблений лик, зверху плівка Облягає всю плоть золота оболонка,і стає захисною глуха нагота;затікає за шкіру розтоплений тонкодля ...
