Страшне вино ночей доспілихпо вінця в черепі хлюпоче.
Буджуся сонний, неспокійний,і місяць чавить мої очі.
Та раптом чую: вище, тонше,стрункіше дзвонить ясна синь.
Драконе місяцю, загинь!
Ось білий бог ізходить — сонце.11 березня 1936
1 мин
СлушатьСхід сонця
0
0
Подарок
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Пісня мандрівника
Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь На берег моря туга, в край землі жене,де океан манить піснями хвиль мене Покину стукіт вулиць та піду, де пристань,де линв протяжна пісня й щоглів має...…
Дно пейзажу
Корови й дині Білий янголна лопуха зеленій плахті Хто будить в серці тужну п’янкістьі хто колише темний страх твій Ще неоправданий, таємний,мов кріт, від дна коріння риєі грає, мов кларнет підземний,в кипінні форм, у барв завії…
Знак дуба
За греблею трьох днів і трьох ночей, де вир закляклий,безодня зелені в півсоннім півбутті безкрая Прив’язані до пнів, попутані вітри й бог лякустолиций, хитрий бог, що все нове обличчя має Приземні блискавиці-змії сковзають пнямислизьким...…
Уривок
Боюсь згасити світло лампи,бо може стати ще страшніш,і ніч, розкладена на ямби,у серце вбилась, наче ніж Ніяк заснути Кличуть півні,годинник б’є, і місяць лине Мій сон, мій голос неспокійнийв моїй трагічній Батьківщині…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
