1 min read
Слушать(AI)Схід сонця
Страшне вино ночей доспілихпо вінця в черепі хлюпоче.
Буджуся сонний, неспокійний,і місяць чавить мої очі.
Та раптом чую: вище, тонше,стрункіше дзвонить ясна синь.
Драконе місяцю, загинь!
Ось білий бог ізходить — сонце.11 березня 1936
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття
Шум
Шумить і шамотить шумка шума,шум прибирає, як весною повінь,і кожен лист на дубі шуму повен Здіймає шлик із голови чумак Шпарка шурнула шурубура шуру,мов малахай, маха майном у майі розвіває все кругом украй,що людям аж мороз іде за шкур...
Чарки
Зелений ясень, серп і коні прилипнув хлопець до вікна В чарки сріблисті і червоніпоналивалася весна І хочеться хлопчині кончевід весняних воріт ключа
До нас!
Каштани в ранок сивий, попелястийшуміли над твоїм вікном Ти встав, щоб далі ткати, далі пряститурбот, пісень та мрій Каштани наче прапори хвилясті) Хай час від цвілі бережешляхетне срібло весняного співу
