1 min read
Слушать(AI)Зелена Євангелія
Весна — неначе карусель,на каруселі білі коні.
Гірське село в садах морель,і місяць, мов тюльпан, червоний.
Стіл ясеновий, на століслов’янський дзбан, у дзбані сонце.
Ти поклоняйся лиш землі,землі стобарвній, наче сон цей!
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
До гордої рослини цебто до самого себе
Широкоплечі пні Черва і червень З погаслих зір срібляве порохнообсипує дубове листя Днопідземних рік
Косовиця
Немов брусок, гострить скінчивши,косар за пояс сонце вклав Аж день розкрився ширше й глибше,як він засукував рукав Слова співучих сіножатейпокошені до строф лягли Вже труд натхненний і крилатийскінчився, й піт з чола зітри
Батьківщина
Жовті косатні цвітуть на мокрих луках,як за днів дитинства, в кучерявій млі Вилітають ластівками стріли з лука,білі стріли літ Оси золоті в чарках троянд розквітлих,мокрі зорі куряться під сизий вечір Ще горить твоєї молодості світл...
Руно
Поїдемо удвоє по закляте руно З долоні вітру, що прощався з нами, грудкапогаслої зорі упала, мов дарунок Вперед Сім миль кохання і остання — смутку