1 min read
Слушать(AI)Червень
І не жона, й не наречена
Ішли степами без доріг.
І божевільні квіти
Тобі тулилися до ніг.
І яструб довго плив над
Чого він плив, чого хотів?
Зринали в небо
Жита, від сонця золоті.
Я цвів тобою і для тебе,
І ти світилася в мені.
В твоїх очах гойдалось
Із хижим яструбом на дні.
Мозолевський Борис
Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Половецький ідол знахідка 1905 року
Знахідка 1905 Щоб знало межі недолуге Й сиділо мовчки, підле, на цепу, Мене на пострах видовбали
Таїна
За Джоном Піймай зорю, що небом проліта, Лиши з дитятком корінь мандрагори Пізнай, куди ідуть від нас літа,
Скіфський степ
Коров’як на могилі і тирса Над могилою небо як дзвін Щирим золотом степ цей світився, Казанами і чашами цвів
Вірність
Лице було порепане В’їдався в очі піт Я хвацько правив гребкою Колгоспник в десять літ
