На косогорі, біля школи,стоїть у нас і до сьогодніпощерблений віками,та міцнийтурецький стовп.
Зізнаюся: втікав яз уроку стародавньої історії.
Було нелегко осідлативисоке диво чужоземне.
Та врешті ось вона –ополячена, отуречена,орусачена, онімеченамоя земля.
Я милувався неюз пихатого турецького стовпа.
Його напевне ж охрестивкозацькою шаблюкоюмій предок
Кривоніс,який не прогуляв урок історії.