1 min read
Слушать(AI)Ой не крийся природо
Ой не крийся, природо, не крийся,що ти в тузі за літом, у тузі.
У туманах ти сниш… А чогось так сичірозридалися в лузі.
Твої коси від смутку, від сумувкрила прозолоть, ой ще й кривава.
Певно, й серце твоє взолотила печаль,що така ти ласкава.
А була ж ти — як буря із громом!
А була ж ти — як ніч на
Безгоміння і сум.
Безгоміння і сон.
Тільки зірка
Ой там зірка десь впала, як згадка.
Засміялося серце у тузі!
Плачуть знову сичі… О, ридай же, молись:ходить осінь у лузі.1915
Павло Тичина
Па́вел Григо́рьевич Тычи́на (рус. дореф. Павелъ Григорьевичъ Тычининъ; укр. Павло Григорович Тичина; 1891[2]—1967) — украинский советский поэт и
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Осінь така мила
Осінь така мила,осіньславна Осінь матусі їсти несе:борщик у горщику,кашка у жменці,скибка у пазусі,грушки у фартушку Осінь така мила,осіньславна Прийде, поставить:мамо, спите
Гаптує дівчина й ридає
Гаптує дівчина й ридає Чи то ж шиття Червоним, чорним Мені життя
Скорбна мати
Проходила по Обніжками, межами Біль серце Блискучими ножами
Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер
Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст Чи нам же розгадати природи риси літер Людина і в стражданні страждаючий артист