1 min read
Слушать(AI)Зловісне
Знов захід буряний.
Недобрий.
Знов пророкує кров’ю літер,
Що ми загинем, яко обри,
Щo буде степ, руїна й вітер,
Що почорніє світ сей білий,
Що все живе пожруть пожежі,
Що тільки віщий свист
Лунатиме в сліпім безмежжі.
Сузір’ям скаже Бог
У мертвім небі пентограмму,
Й новий про це напише
В самотній катакомбі храму.1924
Маланюк Євген
Маланюк Євген. 20 января 1897, Новоархангельск — 16 февраля 1968, Нью-Йорк. Украинский писатель и поэт, культуролог-энциклопедист, публицист, ли
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Під чужим небом
1 Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки,
Прозріння
Всі вироки, здається, Рвучким і ярим віршем… А Ще догнива, як здохлий бронтозавр, І труп — горою — мертво бовваніє
Біоґрафія
1 Завжди напружено, бо завжди — проти течій Завжди заслуханий: музика, самота Так без шляху, без батька, без предтечі
Молитва
Все упованіє моє На Тебе, мій пресвітлий раю… Т Воркував голубий Іордан за її плечима, Крильми срібними краяли вічну блакить голуби, Її звали Марія