Я так тягнусь до тебещо стогін може лише мислитисьначе криничка у лузі —не зауважений нікимсам у собі й для небати ж — в кожній крапці зримостіі слух скасовано задля стремліннятуди до зглибленнятам де і «є» і де «нема»ой розчинитись пучками губамиі втанути зомлінням в тебенавіщо зір навіщо слух та моваостання крапля розумузадля благання — гаснети — всеприймаюча — потульно-незабутатвердим у плиннесхлипом ойкнуть в сутіньщоб волокном шовковимпройти і поснувати жилий не визирати із твоїх очейсвоїми —а через тебе бачити себеа через «ти» — єдине***
1 min read
СлушатьСтремління
0
0
12
Give Award
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…
Other author posts
Контрасти
Тут Бог пройшов на білому Так ніби дмухав, а не йшов І бачення було у нього інше:широке, кругове, по видноколі…а я слідком… провалювавсь по шию, І об карлюччя погляд дер на клоччя…
Історичні ремінісценції
Ми йшли за водою урівень з водоювздовж річки-річанки,і хвилі ішли лугові, І князь наш, вожатий, мечем розмикаввсі загати,щоб вільно було і воді, і пісням струмувати На рівні з собою ми йшли по воді-водяниці,і вільхові несли в руках патер...…
“Сосна мов шлях припала пилом”
Сосна, мов шлях, припала пилом,траву торішню тінь палила,і довкруг дерева ходиластара шкапина односила На дереві, на кінській шерстівідбилася безбарвність дня,через подвір’я бляклі перснікотились глухо В таку годину хліб черствіє,у запіч...…
Серпневий листок
Над водою вогняноютонко стелиться туман,кружеляє над тобоюлист торішній, як гавран Позолотою шурхоче,теплу хвилю наганя,залетіти в очі хоче,щоб розвіять фарби дня Я віддмухую від себе,відганяю його пріч,та, немов сучок у небівищербивсь, ...…
Comments
You need to be signed in to write comments