1 мин
Слушать(AI)Друзі
Ірині Р. присвячується…
Зненацька, мовби грім в грози
В моїм житті з’явилась ти.
Немовби ніч та у зими
Заполонила ти думки.
І як ліхтар в нічні часи
Мій шлях ним освітила ти.
Навіть із квітами весни
Не порівнять твоєї краси.
Та на фото в кольори
Бажанно зваблюєш все ти.
І навіть СМС-листи
Відверті присилаєш ти.
Та якби не хотіли ми,
Сім'ю свою все ж маєш ти.
А я з своєї доброти
Не розіб’ю твої мости.
І як хороші друзі ми —
Не натворю тобі біди.
06.12.10
© Тарасенко Віктор
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Знаю — кохаєш!
Людмилі Б. присвячується… Я знаю — кохаєш, Бо відчуваю тебе. Я вірю — чекаєш,
Кінець
Людмилі Б. присвячується… Чому так завжди у житті: Якщо ти любиш — тебе ні? Чому ж так боляче мені,
Крик душі
Юлії Б. присвячується… Минули дні, минули ночі — Не заспокоїлась душа. Я бачу знов прекрасні очі, Аж серце тіло залиша.
Чому?
Юлії Б. присвячується… Обняти права я не маю — Лиш серце своє надриваю. То за що ж я так потерпаю? За те, що палко кохаю?
