1 мин
Слушать(AI)“Колимські закували зозулі”
Колимські закували зозулі,шумує потік, молода шипшинажовтавий стромить лист.
Легкі хмаркина порцеляновому виснуть небі.
А я на цій модриновій колодічитаю про засланця-пустуна.
Пусте, пустуне!
Жити — пустувати,награючи цимбальний свій стожаль,губити, віднаходити, втрачатий знову губити — наш веселий хрест.
Ми двічі не вмираємо.
Ми сущіраз — і навіки, і на все життя.
Не жебраємо ласки ні від кого.
Радій: кують колимські зозулі.
Стус Василь
Стихи Стуса Василя. Васи́лий Семёнович Стус (6 января 1938 — 4 сентября 1985) — украинский поэт, диссидент, политзаключённый. Герой Украины (200
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
“Я сидів на весіллі”
Я сидів на весіллісеред поважних молодиків —у того голос, наче в диякона,той остаточно схрип від горілки й співу,а та в котрий вже раз переконувала присутніх,що не така вже й дурепа,як здається на перший погляд Я вигукував з усіма “гірко<br /...
“Попереду нарештi порожнеча”
Попереду, нарештi, порожнечаi довгождана Вiчнiсть пiзнаю,даровану годиною лихою А бiлий свiт — без кольору i звуку,нi форми, нi ваги, анi смаку —розлився безберегою водою Цей бенкет смертi в образi життящасливого вiдстрашує i врочит...
“Сидимо біля погаслого вогнища”
Сидимо біля погаслого вогнища,перетрушуємо в долонях попіл,розтираємо витухлі геть вуглини:а що як зажевріє раптом жар Тут темно і темно там і ще далі темно,але жар ніби жевріє Ось він задумано каже друг,очі його туманіють страхом
Цей біль – як алкоголь агоній”
Цей біль — як алкоголь агоній,як вимерзлий до хрусту жаль Передруковуйте прокльониі переписуйте печаль Давно забуто, що є — жити, I що є — світ, і що є — ти
