У дверях на летовищі стояла,
Перевіряла авіаквитки,
Аеродинамічні ноги мала,
Литки в польоті, наче літаки.
Вони летіли під спідничку – вгору,
Поблискуючи золотом панчіх,
Вогнем торкались до мойого зору,
І непощадно кликали на гріх.
Здалось, що там палає поміж
Де людський зір боїться
Рудий вогонь із крилами рудими,
Мов янгол у глибинах темноти.
Там кучеряві іскри б’ють з
Якогось дивовижного єства,
І ноги ті ідуть навперекосся,
Де янгола вогненна
Так дивно поміж ними
Я полетів, а в літаку
Та дівчина, неначе в сні,
У круглому небесному вікні.***
