1 min read
Слушать(AI)“У дверях на летовищі стояла”
У дверях на летовищі стояла,
Перевіряла авіаквитки,
Аеродинамічні ноги мала,
Литки в польоті, наче літаки.
Вони летіли під спідничку – вгору,
Поблискуючи золотом панчіх,
Вогнем торкались до мойого зору,
І непощадно кликали на гріх.
Здалось, що там палає поміж
Де людський зір боїться
Рудий вогонь із крилами рудими,
Мов янгол у глибинах темноти.
Там кучеряві іскри б’ють з
Якогось дивовижного єства,
І ноги ті ідуть навперекосся,
Де янгола вогненна
Так дивно поміж ними
Я полетів, а в літаку
Та дівчина, неначе в сні,
У круглому небесному вікні.***
Дмитро Павличко
Стихи Дмитро Павличко. Дмитрий Васильевич Павлы́чко (укр. Дмитро́ Васи́льович Павли́чко; род. 28 сентября 1929) — украинский поэт, переводчик, л
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“У хмарах бозу що висить як грона”
У хмарах бозу, що висить, як грона, Над позолотою старих церков, Є затишок один – зелений Для крові, що палає, мов корона
Імперія
З домовини встає упириця, Вовча паща на людськім єстві, Гострі зуби і кігті, мов криця, Очі — темні дірки в голові
“Так ти одна моя любове”
Так, ти одна, моя любове, Даєш мені снагу обнови, Народжуєш мене Інакшим, іншим, ніби з
Син
Там, де Лаври золота Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого На могилі, наче тінь, стоїть