Дивлюсь,
Кабице незрівнянний,
На молодечий твій портрет,
І зачарований, і
Тобі присвячую сонет.
Кому артиста серце знане?
Йому зрідні лише поет:
Вони і житейськім
Під шум чарок і
Пливуть в країну снів та вроди,
У тихий світ, на ясні води,
Під срібло невідомих зір;
Обом земне все зрозуміле,
Обох несуть прозорі
В незнаний голубий простір!1918
