З-за буйих річок, де степ і воля,
За панські межі, де гніт і кров,
До тебе, темна голото гола,
Летить за вітром моя любов.
Де в тюрмах гинуть брати і сестри,
В очах зневіра, а в серці біль,
Хай буде буря – той гній рознести,
Хай прийде ще раз рішучий бій!
Хай пронесеться потоп
По наших селах і вздовж і вшир!
Не вірте в згоду!
Не вірте в спокій!
Не вірте в довгий облудний мир!
Тобі, нещасна голото гола,
Недовго ждати ясних вогнів.
По наших горах, по наших
Горить ненависть, палає гнів.
За панські межі, за Збруч і
До вас лунає мій братський клич:
Ловіть ознаки!
Чекайте звісток!
Гартуйте зброю в бурхливу ніч!
З-за буйих річок, де степ і воля,
За панські межі, де брязк оков,
До тебе, темна голото гола,
Летить на захід моя любов.
З
И
И”,
EH, 1926 р.