1 мин
Слушать

Марія і мара

Чи не марні марю мрії,

Коли стільки вже

Постать матері

Тут примарою стоїть.

Ледве чутно скорбний

Я примарою

В мене й серце

На Марію і Мару.

З них одна стоїть

Під раменами хреста,

Друга гострить ясну

Вирушати на міста.

З гордим прапором

Серед натовпу пливе:

Пропадай, стара отруто!

Ми п’ємо вино нове!

Скорбно слухає

Ще нечуваних пісень:

Переможна наша мрія!

Великодній день.

І мені, як часом

Зойк заплаканих зозуль;

Та ясніше сяє

Під ударом куль.

Марно марили ми

Про Марію, про одну!

Дві, як сестри, русокосі

Вийшли разом на війну.

Серце стримати не

Враз утіхи і жалю.

Може, друга

Тугу страждущу мою.

І загоїть давні

Поневолених людей.

І розвіється на

Сум Марії віковий.

З

И

Ш

Ь”,

З

У

Ч”, 1917.

0
0
205
Подарок

Дмитро Загул

Стихи Дмитро Загула. (укр. Дмитро Юрійович Загул; 1890—1944) — украинский поэт, переводчик. Автор стихов: Прийшов, як звір із нор пустелі, Очі з…

Другие работы автора

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Сегодня читают

Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.