1 min read
Слушать(AI)Валун
Насльозило, навіяло — шаром ропи
День, неначе віяло, склався у смужку — як не було.
В промінь протягу збилося, струмом потужним пішло.
Листя променем зшилося у широке
Хата наче на свято — немає кутків,і півні дзвінкороті викрикують двійко заучених
Миром, світлосте!» — з яблуні, з молодого
Перемішані, зв’ялені: тут плоди, там
Крізь лунку горловину прокручує час,і зернину, й пилину, і здрібнених нас.
Та склубочений вихор готує ретельно заміс,щоб розлити по формах нетанучий віск:птахо — дерево — людо — глино — зерно,аби на ніч закрить отой протяг важким валуном.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Сторінки одного поля
Пронизлива земля, роздряпана, як рана,на кожен штик лопати розпачливо кричить:гортаю поле я, бо прагну переглянуть,ким писане і якокличне слово «жить » До кістя докопавсь, до черепків кривавих,до золотих пластин, до трухлого меча,до каме...
Заново слово
Ваготіти вітрові сім’ям кропив’яним —погідна порожнеча хай не приймає крику Рунь до руниці — злагода кольору —зменшує відстань до тебе, найближчої Все те узлісся обнесене пусткою,дні мурашині минулись невмічені,слід перешила трава-саморо...
Вагався дощ
1 До кого, пташко, жалібно квилиш —я перехожий випадково гаєм:хто спуститься, обізветься з узвиш Кого ти кличеш
“Ой наїхали семигоряни із-за семи гір”
Ой, наїхали семигоряни із-за семи гір,намостили гаті з м’яти до тебе у двір,вийди тишею із хати, забілій, мов сніг,твоя доля непочата стала на поріг Семигірна, семизірна, на семи вітрахприлетіла сном вечірнім, сіла, наче птах,а під нею забрин...
