1 мин
Слушать(AI)Гончарний круг
На веретено крижане намотується нитка біла.
Кружля тебе, кружля мене крутілка спорожніла.
Скрипить, скрипить гончарний круг,кружляє безупинно:немає губ, немає рук, щоб нас зліпити з глини.
І може статись — пронесе нас повз людські турботи.
Мелькоче все, мелькоче все,лиш вітер сухоротийобдмухує ретельно нас, сухі грудки
Кружляє круг, збігає час, і все, і все…
Зірвись з орбіти стрімголов, лети, мов грудка, в простір.
На новий круг потрапив знов, упавши з високості.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Заново слово
Ваготіти вітрові сім’ям кропив’яним —погідна порожнеча хай не приймає крику Рунь до руниці — злагода кольору —зменшує відстань до тебе, найближчої Все те узлісся обнесене пусткою,дні мурашині минулись невмічені,слід перешила трава-саморо...
4 Сон
1 По дорозі до Петропавловської Цей янгол двокрилийна палі фортецікружляє за вітром,ніяк не зірветься,а шпиль, що завершував царське стремління,поглиблює янгольську муку й боління О місто, в намисті містків і бруківки,золочене скріз...
“Обганяє хмара хмару”
Обганяє хмара хмару,куриться літак, мов дріт,в надра вигаслого жару,щоб поволеньки Шовкопрядний дощ тихенькоточить лощені Біль такий, ніби обценькиз тіла смикають кістки Та не змірять болю звуком,не змотать його, як нить
Кульова блискавка
Німий сурмач на постаментівідпровіщав нову добу,отвердли звивини цементні,і він мелодію забув Хоч притискав до губ щосилисвою облуплену сурму,та тільки бульбашки із милазлітали від натужних Бо щоки вже були пробиті,з грудей був випущений...
