“Ти виходила з моря гола”

Ти виходила з моря гола,

Нікого ж не було надовкола,

Тільки явір стояв на скелі,

І дивився, немов Ботічеллі,

На лона твойого диво,

Що його ти

Закривала рукою…

Записав це в соїй уяві.

Ти пішла собі, але

Яворові взялись горіти!

Посипалась листва

На небесні високі полотна,

І з’явився твій образ, богине,

В тому злоті, що з вітром лине.***