1 мин
Слушать(AI)“Я відчуваю над твоїм чолом”
Я відчуваю над твоїм
Прозорої матерії наявність,
Я знаю, то незримий
Показує, що ти – осердя світла.
Ти – світлоносиця, а я – земля,
Заповнена темнотами й насінням.
Торкнись до мене.
З мене й
Пшеничний колос, що жадає сонця.
Ти обертаєш в хліб мою
Теплом ласкавим, лагідністю неба,
Та гину я, коли впадаєш в
І рвеш вогнем мої пшеничні жили.
Ти гніваєшся.
Настає зима.
Мене вкриває снігом моя Мати;
І береже вона мене для тебе,
Бо відає: ти, як весна, прийдеш.***
Дмитро Павличко
Стихи Дмитро Павличко. Дмитрий Васильевич Павлы́чко (укр. Дмитро́ Васи́льович Павли́чко; род. 28 сентября 1929) — украинский поэт, переводчик, л
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
“Розплелись розсипались розпалились”
Розплелись, розсипались, розпалились, Наче коси, вересневі дні Ми з тобою ще не накупались, А вже грає осінь у вікні
“Я роздягнув тебе в уяві”
Я роздягнув тебе в уяві, І вивів голу на Як діти, колоски До тебе бігли віддаля
Із Чечні приходять домовини
Із Чечні приходять домовини Діти України, як вуглини, Вгорнуті в російську корогву Плачте, матері, й копайте ями,
Свято
Нарешті вийшла з пуп’янків листва, Ростуть чеченські прапори зелені; Москва (бійці в гарячці та в Жде гостей на травневі торжества