* *
Важкі киреї, золотідалматики та оловіри,і княжі корзна, і щити,ножі, списи, мечі, сокири.
Ковтки, підвіски.
Барми й гривни.
І соболі, білиці й куни.
І згуки рогу переливні,й гучні від перегонів луни.
Розгонисте небесне грище,все довше, ширше, глибше, вище.
Є лицарству де погулятиі хист і силу показати.
А пугар з золота тяжкийпо вінця повниться медами,він із руки і до рукикружляє хмільно за столами.
Олег.
Ольгович Ярослав.
Як не пізнати Святослава?
Щит ясний — сонце, очі — став,а обіч його — ратня слава.
Роман.
Данило.
Осьмомисл.
Тобі все лицарство шановне —хоч шапку скинь і уклонись —і йде злот-пугар заздоровно.* * *
