Вечір Ніч

Далечінь від світла тиха,спокій з півночі

Кущ ліщини ледве дихав —кидав краплі на

Я стояв лицем на південь,очі в темряві купав.

Слухав:

Віз Чумацький їде —сіль по небу

В очі світло натікає —душу висвітлить

Обертаючи за плечі,бачу: у очах

В мене ніч.

А в тебе —

В тебе й сіль для моїх ран…***