1 min read
Слушать(AI)Хати
Хати, немов гриби червоні,ростуть під вітром буйновійним.
У черепицю дощ задзвонить.
Моє село, ти ще спокійне?
По давніх війнах, що минули,в лісах багрових виють лиси.
Ще люди заграв не забули,знов над селом комета висить.
В ріці дівчата сонце миють,прийшли над воду вільхи рядом.
Тут орють від століть, тут сіютьі бунтарів карає влада.12 квітня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Зелена віра
Зелений бог рослин і звірівучить мене п’янкої віри,релігії ночей весінніх,коли прапервні у кипінні,у вічній зміні все Релігії ночей кипучих,коли гримлять рослинні тучі) Зелений бог буяння й зростузітре на попіл мої кості,щоб виростало, щ...
Бронзові м’язи
Збірка Привітання життя» Пісня Сонце любимо та спорт,
Колодійство
Вже сонця колесо збиває стельмах,ще обруча — до осі полум’яної Цим возом їхатиме завтра Зельман,ключар і староста гульби весняної Відносить стельмах сонце ковалеві:— Обруч найбагряніший викуй, майстре мій,щоб сонце жевріло ясніш від грив...
Гірке вино
Мої дні жорстокі та холодніполину навіяли в пісні,потонули обрії в безоднічорної весни Знов підказує мені до вухаслів спокуслива, похмільна їдь,що поглине серце завірюха,хоч би мимохіть Так складатиму в дні анестезіїцю отруйну дань моїм ...
