Хто вам сказав, що я слабка,що я корюся долі?
Хіба тремтить моя рукачи пісня й думка кволі?
Ви чули, раз я завелажалі та голосіння, –то ж була буря весняна,а не сльота осіння.
А восени… Яка журба,чи хто цвіте, чи в’яне,тоді й плакучая вербазлото-багряна стане.
Коли ж суворая зимапокриє барви й квіти –на гробі їх вона самарозсипле самоцвіти.
Та поки що я буду жить,
Як в тишу морська хвиля,
На погляд море наче спить…
